Факультативний курс "СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ"

   «Зібратися разом - це початок, 

триматися разом - це процес,  

працювати разом - це успіх.»

Г. Форда: 

1.Практикум «База знань користувача»(3 години)

Вступ. Організаційне засідання дослідної групи учнів і наставників. Розподіл повноважень між слухачами. Складання плану роботи на створення БАЗИ ЗНАНЬ школи.

Розвиток інформаційної культури слухачів. Пошук, збір та систематизація матеріалів  в електронних форматах для БАЗИ ЗНАНЬ. Методична допомога учням у створенні персональних  БАЗИ ЗНАНЬ.

Використання ІТ слухачами. Створення навігаторів персональних БАЗ ЗНАНЬ учнів,  як  онлайн  помічника при самопідготовці  до міських та обласних предметних олімпіад.

2.Практикум «База знань класу»(4 години)

Учнівський семінар: «Керування та навігація в навчальному середовищі БАЗА ЗНАНЬ класу». Обмін досвідом навчання в інформаційному середовищі школи. Налаштування учнем навігатора по БАЗІ ЗНАНЬ класу. Створення iнтелектуальної iнформацiйно-навчальної системи i розробка електронних засобів навчання та вимірювання досягнень.

Семінар для учнів-олімпіадників: «Інформаційні технології опрацювання  навчальних посібників  на електронних носіях». Обговорення способів навчання при використанні БАЗИ ЗНАНЬ класу. 

Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Лідерство. Виграшна стратегія поведінки під час змагань».

Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Самонавчання і моделювання обдарованої дитини з точки зору БАЗИ ЗНАНЬ».

3.Практикум «База знань школи»(8 годин)

Організація та підготовка учнів до міжнародного чемпіонату з логічних та математичних  задач. Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про інформаційну систему чемпіонату.

Координація учнівських персональних БАЗ ЗНАНЬ з БАЗАМИ ЗНАНЬ  вчителів  міста та області. Поняття про навігаційну систему пошуку за ключовими словами в БАЗІ ЗНАНЬ.

Організація та підготовка учнів до міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Прикладне програмне забезпечення для поповнення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.

Організація та підготовка учнів до міжнародного фізичного конкурсу «Левеня-2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ - як локальну мережу учнів.

Організація та підготовка учнів до міжнародного конкурсу «Колосок-2016» та «Бобер -2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про програмне забезпечення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.

Психолого-методичний консиліум: «Методи психодіагностики по визначенню можливостей у користувачів БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ». Способи використання освітнього сервісу в  БАЗІ ЗНАНЬ.

Семінар: «БАЗА ЗНАНЬ ШКОЛИ як визначальний фактор у системі успішного навчання обдарованих дітей». Способи захисту БАЗИ ЗНАНЬ від вірусів.

Способи рецензування персональних БАЗ ЗНАНЬ  для участі в конкурсі «Лідерські сподівання».  Використання прикладного програмного забезпечення в БАЗІ ЗНАНЬ ШКОЛИ.

Участь в міському конкурсі «Лідерські сподівання». Організація інформаційних процесів у школі для наповненню БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.

Організаційне засідання дослідної групи учнів і вчителів, які створювали БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ.  Звіт про виконання плану роботи перед слухачами курсів. Складання плану роботи на наступний рік.

4.Практикум по інформаційному аудиту(11 годин)

Вступ. Аудит зв'язків «ОСВІТА-НАУКА». Орієнтація на партнерство з науково-дослідними організаціями. Об’єднання за зразком: «Інкубатор  інновацій на освітньому та інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТЕХНОЛОГІЯ». Орієнтація на партнерство з Інтернет-провайдерами інформаційних послуг. Об’єднання за зразком «Центр технологій на освітньому, інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-БІЗНЕС». Орієнтація на партнерство з приватними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр компетенцій  на освітньому, інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТУРИЗМ». Орієнтація на партнерство з туристичними та готельними фірмами. Об’єднання за зразком «Центр взаємодії  на освітньому,  інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-КАПІТАЛ». Орієнтація на партнерство з  інвестиційними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр потенціалу  на освітньому, інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО». Орієнтація на партнерство з  місцевими виробничими фірмами. Об’єднання за зразком «Центр зайнятості  в освітньому,  інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА-СЕРЕДОВИЩЕ». Орієнтація на партнерство з  місцевими медіа,  громадськими, релігійними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр розвитку  в освітньому,  інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА- МАРКЕНТИНГ». Орієнтація на партнерство з  рекламними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр попиту  на освітньому,  інформаційного ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА- ПОСЛУГИ». Орієнтація на партнерство з  освітніми організаціями.  Об’єднання за зразком «Центр розваг  на освітньому, інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА- ІНТЕГРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  міжнародними освітніми проектами.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційному ринку».

Аудит зв'язків «ОСВІТА- КООПЕРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  закордонними закладами освіти.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційного ринку».

5. Практикум «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»(8 годин).

Вхідні ресурси в освітній (проектній) діяльності: засоби, методи, форми, режими, матеріали, субсидії, тощо.

Освітнє інтелектуальне донорство:  конференції, форуми, семінари, обмін фахівцями, обмін слухачами, обмін експертизами, тощо.

Освітня інфраструктура:  електронна база знань, принципи самоврядування закладів освіти, моделі зв’язку та координації, тип освітніх організацій, що задіяні в проекті «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»

Освітні ініціативи:  надання освітніх послуг групам осіб, що мають правові, фізичні, вікові обмеження, тощо. 

Освітнє волонтерство:  мережеві  тренінги, консультації, народні  свята, народні традиції, народні музеї,  туристичні місця, паломництва, фестивалі, тощо.

Освітній мережевий маркетинг   «СУПЕРМАРКЕТУ ОСВІТИ»  на основі створеної електронної  БАЗИ ЗНАНЬ.  

Регіональні освітні стартапи  та їх інтелектуальне забезпечення. Банк освіти. Банк часу. Надання послуг інтелектуальною громадою регіону. Розподіл співпраці, взаємодопомоги,  обов’язків та відповідальності між учасниками.

6.Узагальнення знань слухачів практикуму(2 годин).

Акумулювання досвіду. Особливості впровадження освітнього партнерства на регіональному рівні. Запобігання небезпечних явищ, ризиків  та швидке реагування на їх поширення.

Узагальнення та систематизація отриманих результатів практикуму   «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ». Способи покриття витрат. Планування роботи на наступний навчальний рік.

ЦИКЛОГРАМА ПОШУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Терміни	Зміст роботи	Дата звіту про  виконан­ня	Позначка про вико­нання
Вересень	1.  Обрання теми майбутнього дослідження. 2.  Визначення матеріалу і напряму дослідження. 3.  Конкретизація теми і затвердження її робочого варіанта. 4.  Визначення мети та завдань дослідження 5.   Створення робочого портфоліо   учня з теми дослідження.
Жовтень	1.  Організація пошуків потрібної літератури. 2.  Робота з літературою та документальними джерелами (у бібліотеці, (пошук даних у системі Інтернат тощо). 3.  Складання плану роботи. 4.  Постановка мети та обґрунтування актуальності теми. 5.  Складання плану експериментальної частини.
Листо­пад	1.  Створення картотеки літератури. 2.  Обробка здобутих відомостей з аналізу використаних джерел. 3.  Опис процесу вирішення завдань, постановка експериментів, нако­пичення та опрацювання отриманих даних.
Грудень	1.  Оформлення списку використаних джерел. 2.  Оформлення робочого варіанта основної частини роботи (огляд та аналіз використаної літератури).
Січень	1.  Завершення роботи над дослідженням. 2.  Підготовка до оформлення робочого варіанта практичної частини. 3.  Підготовка до друку теоретичної частини. 4.  Формулювання висновків. 5.  Остаточне редагування написаного.
Лютий	1.  Оформлення основної частини (практичний розділ) в друкованому вигляді. 2.  Написання вступу. 3.  Оформлення роботи в друкованому вигляді.
Березень	1.  Оформлення додатків до роботи. 2.  Складання тез до роботи. 3.  Рецензування роботи науковим керівником.
Квітень	1.  Підготовка презентації. 2.  Підготовка до захисту. 3.  Конференція 4. Створення остаточного портфоліо теми дослідження.

Література.

1. Антологія адаптованого досвіду. Або для чого існують програми освітніх обмінів. – Рівне, 2004. – 388 с.

2. Бэгьюли Ф. Управление проектом. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 208 с.

3. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1999. - №4. – С.12-19.

4. Інтел® Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV, 2004. –        416 с.

5. Лигоцький А.О. Проектування освітніх систем. – К., 1994. – 50 с.

6. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Сучасні шкільні технології. – Ч.2. – К., 2004.

7. Організація проектної діяльності учнів // Завуч. – 2006. - №19. – С.31-47.

8. Педагогический энциклопедический словарь. – М., 2003.

9. Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. – К., 1998.

10. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.

11. Проектний аналіз / За ред. Москвіна С.О. та ін. – К.: Лібра, 1998. – 368 с.

12.  Д. Пойа, Математика и правдоподобние рассуждения, "Наука", Москва, 1970.

Моделювання творчої мережі для навчання дітей

Метою навчання дітей методом творчої мережі є безпосередня їх участь в соціальній мережі,  як шукачів шляхів і засо­бів розв'язання власних духовних інтересів, запитів, проблем,   і  виконання у взаємодії  з ровесниками творчих проектів, протягом тривалого періоду, при цьому міра  вкладеної праці дитини  не завжди рівна мірі використання дитиної  результатів діяльності. У спільній роботі в творчій мережі створюються  реальні умови для отримання виграшних результатів діяльності та розвитку такої діяльності,  для реалізації інтелектуального потенціалу у творчій мережі, тому тут  відсутні  «імітатори», «актори» і «глядачі», всі є  учасники творчого процесу, які моделюють і розвивають  його .   

Підхід,  за якого відбувається постійна активна взаємодія(а, можливо, і зміна, розвиток)всіх, залу­чених до навчання суб'єктів у творчій мережі, не є зовсім новим у вітчизняній педагогіці.  Частково він використовувався впродовж минулого століття чи не всіма відомими педагогами, що хотіли привнести у свою працю нові способи організованої,  свідомої взаємодії у навачанні, шукали шля­хи оптимізації навчального процесу. Іншими словами, учитель і учень паралельно усвідомлювали і керували  різними стратегіями взаємодії під час навчання. Серед таких спроб -  лабораторно-бригадний,  проектний методи, робота у змінних парах, кооперативне на­вчання. Виховна мета спільної діяльності не в перемозі окремої точки зору, а в можли­вості знайти спільне, командне рішення, спільний результат  взаємодіяльності.  Трохи згодом до ідеї  навчання в творчій мережі впритул підійшли й намагалися реалізувати його елементи В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталов, Є. Ільїн та інші. Суть такого навчання виголосив більше двох тисяч років тому ще Конфуцій. Щоправда, наполягати, що великий китайський філософ мав на увазі інтерактив, було б некоректно: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

У середині XX століття Курт Левін, починаючи розробляти «теорію поля», висунув такі судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в гру­пу, ніж змінити кожного з них окремо».

В цьому полягає найважливіша особливість навчання в мережі: процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.

«Доведено, -  підкреслює  І. О. Зимня, -  що в порівнянні з індивіду­альною роботою за схемою «учитель - учень» внутрішньогрупове спілку­вання у розв'язанні тих же завдань підвищує ефективність не менше, ніж на 10 %. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (сус­пільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ.

Етапи навчання в творчій мережі:

1.         Постановка загальних завдань групової роботи в творчій мережі;

2.         Організація навчального середовища в творчій мережі;

3.         Знайомство з правила­ми співпраці в творчій мережі;

4.         Розробка критеріїв оці­нювання,  які закріплюють інтерактивні вміння і навички учасників творчої мережі; 

5.         Формування готовнос­ті до інтерактивного на­вчання в мережі;

6.         Розвиток навичок і умінь взає­модії в навчально-вихов­них ситуаціях;

7.         Оптимізація системи оцінювання процесу і ре­зультатів спільної діяль­ності;

8.         Підвищення пізнаваль­ної  і пошукової активності;

9.         Формування колективу для вирішення проблемних завдань;

10.      Формування мотиваційної го­товності учасників до міжособистісної взаємодії;

11.      Прийняття учасниками мережі моральних норм і правил спільної діяльності;

12.      Розвиток групової рефлексії;

13.      Формування групової спільності;

14.      Особистісна готовність до роботи над проблемними завданнями в мережі;

15.      Створення прав і обов'язків учасника творчої мережі;

16.      Відпрацювання навичок міжо­собистісної взаємодії в творчій мережі;

17.      Розвиток особистісної рефлек­сії;

18.      Становлення особистості як суб'єкта творчої  діяльності.

Мережева форма навчання, за твердженням зарубіжних спеціалістів, дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:

·         конкретно-пізнавальне, що пов'язане з навчальною ситуацією;

·         комунікативно-розвивальне, у процесі розв'язання якого виробляють­ся основні навички спілкування та взаємодії;

·         соціально-орієнтаційне, яке виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

У творчій мережі  реалізуються дві основні функції навчання:

·         організація і розв'язання поставлених проблемних завдань;

·         надання підтримки членам мережі під час спільної роботи  та формування інтелектуальних, психологічних, соціальних запитів.

Фактори,  компоненти і види  діяльності в творчій мережі:

·      інформування у вільній формі учасників мережі про нетривіальну проблему і можливі шляхи її вирішення через відповідний канал внутрішнього та відкритого «мовлення»;

·      ідентифікація та фільтрування повних і неповних розв’язків нетривіальних та екзотичних проблем, свідома робота над засвоєння необхідних знань, постійне обновлення набутих умінь та навичок учасників мережі для вирішення проблеми;

·     постійна пошукова і дослідницька робота учасників мережі, отримання і відсіювання нової потрібної інформації, виправлення та аналіз помилок, можлива реконструкція історичного досвіду та матеріалу, повне розуміння напрямків та можливих  способів дій, що забезпечують зміну умов застосування отриманої інформації;

·      активне оволодіння знаннями у взаємодії,  повсякденне читання  наукової  та популярної літератури з проблемної тематики;

·           активна участь у створенні власної  мінімальної  матеріальної  бази , бази даних, обладнання для повноцінної роботи каналів звязку в творчій мережі, опора на яскраві позитивні переживання при формуванні творчої мережі;

·          тісна співпраця у створенні позитивного резонансу в молодіжному середовищі від неординарної й цікавої самоорганізованної діяльності в творчій мережі;

·      налагодження тісних контактів  та координація дій з подібними творчими мережами та клубами міст України, виявлення наявних опозицій до творчої мережі та її неформальних лідерів, критичних інтелектуалів, впровадження взаємної доброзичливості з учасниками, що зайве агресивні чи  психічно неврівноважені, проте працьовиті і мають ефективні спеціальні здібності;

·      якісний   творчий   перспективний   підхід   до   процесу   формування власної творчої  мережі  на життєстверджуючих принципах;

·      повне розуміння  і погодження обов’язків, витоків та змісту та ієрархії конкретних взаємодій учасників, вміння керувати собою і своїми тривожними та напруженими почуттями;

·     учасники мережі проявляють стриманість, тактовність, організованість, зібраність, впевненість, самоконтроль, урівноваженість, наполегливість, витримку у спілкуванні з байдужими, грубими,  зловтішними, недовірливими опонентами;

·      складання портфоліо,  літописів успіхів,  гнучких  планів  діяльності  та планів  маршрутів учасника мережі;

·      дотримання взятого слова,  обов’язковість,  відповідальність за себе і колектив;

·      різнобічний обмін досвідом та орієнтування в напрямках проблемної діяльності між учасниками творчої мережі;

·      підбірка матеріалів та хронологічна розкладка подій, що призвели до розв’язання проблемної задачі;

·      укладання творчих угод між учасниками мережі;

·         створення ситуації подиву, мотивація вирішення проблем;

·         рoзв’язування практичних  та прикладних задач;

·         цілеспрямовано створювання таких ситуації, які сприяють інтеграції зу­силь;

·         не критичне оцінювання, а підтримка учасників творчої мережі під час групової діяльності;

·         розв’язування нестандартних, некласичних задач;

·         виготовлення приладів та різноманітних речей;

·         визначення стратегії і тактики дій,  які ведуть до успішної діяльності при вирішення проблемних  та проектних завдань;

·         надання різноманітної підтримки і допомога учасникам мережі;

·         створення ситуацій успіху;

·         установчо-мотиваційна підтримка починань учасників мережі;

·         спо­нукання до висловлювань всіх учасників мережі;

·         прийняття чужих ідей;

·         внесення і  прийняття про­позицій, відомостей, думок  їх обробка;    

·         сприяння згуртуванню учасників мережі через розподіл ролей, прав та обов’язків в мережі.

·         мобілізація всіх учасників мережі на пошук засобів по досягненню поставле­ної мети;

·         постановка  питання на розуміння, тільки після цього вироблення висновків;

·         виділення го­ловної організуючої адаптивно-перетворючої ідеї, концентрація на ній уваги  та рефлексій учасників мережі, системно-узагальнююче осмислення та ви­вчення; 

·         піддаються критиці тільки думки, а не особистості учасників дискусії;

·         мета спільної діяльності не в перемозі окремої точки зору, а в можливості знайти спільне рішення;

·          оволодіння кращими на­ціональними і світовими  культурологічними  над­баннями;

·         чергування і поєднання теоретичних та практичних занять учасників;

·         організація культурного дозвілля, поліпшення пси­хологічного здоров'я учасників мережі;

·         віддзеркалюється глибини моральності й духовності вчених та митців, наших предків так і загальнолюдських цінностей.

·         реконструкція досвіду вчених і митців минулих століть.

Ролі учасників творчої мережі:

·         організатор розв'язання проблемних завдань;

·         організатор  спілкування  у мережі;

·         доповідач;

·         коментатор;

·         інформатор;

·         доброзичливий слухач;

·         ініціатор;

·         конструктор;

·         координатор;

·         контролер;

·         оцінювач;

·         критик;

·         інтерпретатор;

·         інструктор;

·         проектувальник;

·         технолог;

·         програміст;

·         дизайнер;

·         рекламатор;

·         коректор;

·         фантазер;

·         бібліотекар;

·         журналіст;

·         дослідник;

·         експерементатор;

·         практик;

·         експерт.

Які методи та техніки  та форми роботи використовуються в творчій мережі?

Методи, техніки, форми, що використовуються в творчій мережі:

·         урочистості  з використанням ритуалів і церемоніалів;

·         бали;

·      круглі столи;

·      інсценізації;

·      експедиції;

·         туристичні мандрівки і культпоходи;

·         презентації;

·         виставки;

·         форуми;

·         фестивалі;

·         конкурси;

·         олімпіади;

·         турніри;

·         демонстрації;

·         майстер-класи;

·         дискусії;

·         обговорення в малих групах;

·         планування подальших дій.

При навчанні методом творчої мережі спрацьовує принцип розвиваючого навчання, що передбачає формування в учасників вміння міркувати логічно; оволодівати прийомами порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, аналізу, синтезу; навчити учасників доводити справедливість висунутого положення, аргументу­вати тези, виділяти головну думку, розрізняти вагомі та другорядні ознаки, робити висновки на підставі фактичного матеріалу.

Інноваційні форми роботи та технології

Інноваційна спрямованість моєї методичної роботи, як вчителя математики, визнача­ється критеріями педагогічних інновацій, до яких належать:

 а) новизна, що дає змогу визначити рівень педагогічного досвіду.  Я розрізняю абсолютний, локально-абсолют­ний, умовний, суб'єктивний рівні новизни;

б)оптимальність, яка сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат фізичних, розумових та матеріальних сил;

 в) ре­зультативність та ефективність, що означає певну стій­кість позитивних результатів у моїй діяльності, як педагога і вчителя;

г) мож­ливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність мною апробованого досвіду дистанційного навчання для масово­го впровадження в інших навчальних закладах через  веб-сайт http://sxz.mylivepage.com/ .

  Мною впроваджено  в практику креативні та інтерактивні методики в позакласних курсах «Геометрія трикутника», «Найпростіші функціональні рівняння», «Магічні квадрати», результатом чого є перемоги учнів у різноманітних математичних змаганнях, їхня творчість.

На даний час моя робота учителя математики школи -гімназії відбувається у злагоді з батьками учнів за допомогою:

·        Електронного листування;

·        Мобільних  та телефонних розмов;

·        Батьківських зборів та форумів;

·        Педагогічного консиліуму;

·        Творчих анкетувань на шкільних семінарах, форумах, сайтах;

·        Педагогічних спілкувань з членами сім’ї обдарованої дитини;

·        Інформувань батьків через запис у щоденнику та в учнівському портфоліо про досягнення дитини.

Системність і постійність проявляється у таких видах роботи:

·        Збирання відомостей про  учнів з творчими задатками(характер, фізичні можливості, здоров’я, сімейний стан) і створенні локальної бази даних про учнів;

·        Вирішення поточних питань з учнями(розклад занять, уроків, змагань, конкурсів, тренінгів, ведення учнем власного портфоліо);

·        Діагностика поведінки учнів(анкетування; виховні моменти);

·        Індивідуальна відверта бесіда з учнями(у разі коли настає правова відповідальність за навмисне порушення  прав та гідності особи);

·        Творча година(розвиток творчого колективізму);

·        Складання психолого-педагогічних  характеристик обдарованих учнів;

·        Допомога у веденні  учнівського портфоліо і  постійна діяльність в творчій  мережі учнів;

·        Корекція відхилень у поведінці учнів та толератна робота з харизматичними проявами в творчому колективі;

·        Проведення інструктажів з  безпеки творчої  життєдіяльності;

·        Вивчення правил користування творчими мережами в Інтернеті;

·        Боротьба з шкідливими звичками;

·        Допомога обдарованим учням у вирішенні проблемних питань з фахівцями;

·        Календарне планування  дослідницької роботи учнів;

·        Організація і проведення творчих заходів;

·        Організація проектів та  керівних органів для реалізації їх в творчих мережах;

·        Ведення журналу  творчих досягнень учнів.

·        Постійний контроль за відвідуванням учнями конкурсних заходів.

     В школі-гімназії постійно функціонує для учнів локальна творча мережа з метою встановлення між ними творчих зв’язків. Така мережа об’єднує  учнів у творчі  групи, формує цілісні учнівські колективи за інтересами. Локальна мережа  використовується на творчих читаннях, на тренінгах, на формуах,  на консиліумах, на презентаціях кафедр, на засіданнях методичних об’єднань, на засіданнях творчих груп учителів та  учнів, під час організації і в підготовці та інформуванні учнів про різноманітні  змагання, про предметні тижні, про відкриті уроки та заходи фахівців  використовується локальна творча мережа школи-гімназії. Через локальну мережу учні та вчителі  зв’язок, отримують  доступ до  Інтернету та різних навчальних медіа-ресурсів. В локальній мережі гімназії  автономно функціонують  особисті учнівські веб-сторінки, а також сайти  класів,  творчих груп учнів і вчителів, методистів і методичних об’єднань. 

Працюючи в творчій мережі, учень не переживає стрес, розвиває моральні (принциповість, відповідальність) та комунікативні (толерантність, співпереживання) якості.

Чітко вираженого лідера в творчій мережі немає, кожний змушений активно працювати в корпоративних стосунках, переконуватися в тому, що це цікаво, почесно і не складно.

Переваги групової діяльності в мережі:

1) творча діяльність усіх учасників освітнього процесу підвищена у 5-6 разів.

2) емоційна і інтелектуальна підтримка, взаємодопомога при опрацюванні навчальної інформації; з’ясування незрозумілих питань, пошук і виправлення помилок в творчих доробках;

3) реалізується вміння учня співпрацювати з однолітками, відбувається розвиток мовлення, культури введення дискусії;

4) демонструється висока результативність у засвоєнні творчих вмінь і навичок.

Як  підсумок всьому вищесказані слова Г. Форда:   «Зібратися разом - це початок, триматися разом - це процес,  працювати разом - це успіх.»